Заходжу до просторого кабінету керівника Державного космічного агенства України Юрія Алексєєва. Відразу важко повірити, що ця людина - творець  космічних ракет, перед міццю яких в радянські часи тріпотіла вся Америка і Європа. Юрій Алексєєв присвятив усе своє життя створенню та серійному випуску ракетних комплексів стратегічного призначення: Р-36М, Р-36М УТТХ, Р-36М2 (SS-18 «Сатана»), МР-УР-100 УТТХ, РТ -23 УТТХ (SS-24 «Скальпель»), космічних носіїв «Циклон», «Зеніт», космічних апаратів військового і господарського призначення.

Він є також одним з ініціаторів і організаторів міжнародних програм «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт». Мій співрозмовник згадує про те, як йому вдалося активізувати підписання плану українсько-китайського співробітництва, Програми українсько-російської співпраці і підготовку спільних проектів з провідними космічними агентствами світу - США, Європейського Союзу, Франції, Німеччини.

- Юрію Сергійовичу, Ви є керівником підготовки та виконання Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 роки, яка закінчується цього року, та Програми на 2013-2017 рр., яка відповідно розпочнеться наступного року. Які перспективи вступу нашої країни у Європейське космічне агентство, членами якого вже є 19 держав?

-                     Задача вступу України до Європейського космічного агентства окреслена в документах затверджених Кабінетом Міністрів України - Концепції розвитку космічної галузі України до 2032 року та Плані першочергових заходів щодо інтеграції України в ЄС на 2012 рік. Процедура набуття членства в Європейському космічному агентстві – довготривалий процес. Важливим кроком на цьому шляху є підписання у 2008 році Угоди між Урядом України та Європейським космічним агентством щодо співробітництва у сфері використанні космічного простору в мирних цілях, відповідно до якої реалізуються сумісні наукові, технічні та освітні проекти. Слід відзначити, що за положеннями ЄКА в загальну скарбничку організації треба відраховувати в якості внесків певний відсоток державного ВВП, а це великі фінансові витрати. Тому питання про входження ДКА у Європейське космічне агентство гостро не стоїть. Є й інші аспекти даного вступу, - отримати членство, враховуючи політичні аспекти європейського співтовариства, досить проблематично.

- Чи рахуються в Європі з Україною, як з космічною державою?

- Завдяки науковому доробку, потенціалу космічної галузі з нами рахуються, і запрошують для участі у складних проектах. Україна – космічна держава. Більше того – одна з провідних космічних держав світу. Все те, що має відношення до космічної техніки у нашій країні, стоїть на міцному фундаменті.

- Можете навести конкретний приклад?

-                                      Ми створили двигун для ракети-носія легкого класу «Вега», яка з 1998 року розробляється Європейським космічним агентством (ESA) і Італійським космічним агентством (ASI) (перший запуск - 13 лютого 2012 року з космодрому Куру (Французька Гвіана)). Ракета має чотири ступені, на останньому з яких встановлено український двигун багаторазового включення.

Україна підписала угоду про участь в європейському навігаційному проекті «Галілео»

Протягом двох років спільно з німецьким і французьким космічними агентствами ми виконували проект «Прискорення українсько-європейського співтовариства в космічній сфері», який фінансувався європейською комісією. Продовження подібного проекту заплановано на 2013-2014 роки.

- Нещодавно світова громадськість відзначала 115 річницю з дня народження знаменитого українського вченого Юрія Кондратюка. Якось у нас ця подія пройшла непомітно.

- Геніальність нашого українського вченого в тому, що саме його теоретичні розрахунки зроблені ще в 1916 році лягли в основу американського космічного проекту «Аполлон» - польоту астронавтів на Місяць.

- Ви говорили про міцність фундаменту ще радянських часів. А як справи з підготовкою молодих спеціалістів?

- Ще недавно ми бідкалися, що немає кого вчити. А тепер стоїмо перед іншою дилемою -нікому вчити. Залишає роботу покоління, яке розуміє теоретичну і практичну космонавтику, яке проводило всі ці дослідження, писало книги. Розумієте, наша наука специфічна, - розкиди технічних параметрів великі, коефіцієнти - різні. Багато нашої літератури, присвяченої технічним дослідженням, досі відноситься до розряду державної таємниці, і є «закритою». Причина проста - наші «машини» і сьогодні стоять на бойовому чергуванні. Людей, причетних до створення даної унікальної техніки, тих вчених-практиків, які могли б на прикладах показати і розповісти, чому ось так це було написано, становиться все менше і менше.

- А підготовка молодих спеціалістів ракетної техніки?

- Провідні підприємства галузі відчувають дефіцит молодих кадрів. Ми працюємо над вирішення цієї проблеми. Нині ситуація починає покращуватися. Наприклад, рекламуємо роботу в Державному конструкторському бюро «Південне», набираємо 50-80 молодих фахівців. За рік вони отримують базові практичні знання, потім … йдуть заробляти гроші на фірми. Залишається лише 10-20 інженерів. На інших підприємствах добре знають, що якщо в інженера - програміста, розраховувача, фахівця з гідравліки, або пневматика у трудовій книжці стоїть штамп - працював в КБ «Південне», це основа того, що він отримав міцні базові знання.

На Дніпропетровському «Південмаші», а я все життя пропрацював на цьому заводі, ніколи не було великих зарплат. Але мали потужну соціальну сферу: 39 дитячих садків, мільйони квадратних метрів відомчого житла. Ще при Леоніді Даниловичі Кучмі, коли він був директором, підприємство здавало по сто тисяч квадратних метрів житла за рік. Молодим фахівцям ми могли запропонувати житло в кожному четвертому будинку, що споруджувався. Однокімнатну квартиру площею в 20 кв.м. з усіма зручностями, і з хорошою лоджією в малосімейному гуртожитку. Швидке отримання житла з можливістю його розширення тоді вирішувало багато кадрових питань. Відчувався постійний притік молодих фахівців.

Сьогодні, чесно сказати, соціальні питання на підприємствах космічної галузі майже не вирішуються, зарплата інженерів в середньому трохи більше двох тисяч гривень. Тому планувати свою подальшу кар'єру зі зйомним житлом та низькою зарплатою вирішує нині далеко не кожен молодий фахівець. Колишнього напливу інженерів по нашій спеціальності, якого б ми хотіли, поки на жаль не відчувається. А від цього страждає галузь, виникає тривога за майбутнє вітчизняної космічної галузі.

- А яка доля баз відпочинку, санаторіїв, профілакторіїв?

- Тим нашим підприємствам космічної галузі, які вижили у кризу, частково вдалося зберегти свою соціальну базу. На «Південмаші» оздоровлюють працівників санаторіях у Трускавці і в Євпаторії. На «Арсеналі» вдалося зберегти базу відпочинку на Десні. Звичайно, основна маса підприємств втратила цю інфраструктуру. На «Південмаші» у комунальну власність Дніпропетровська було передано півтора мільйона квадратних метрів житла, всі без винятку дитячі садки. Ті заводи, які тримаються на «плаву», сьогодні намагаються зберегти для своїх співробітників хоча б ті соціальні об'єкти, що залишилися.

- У пресі вже промайнули повідомлення про те, що підприємства космічної галузі найближчим часом можуть бути приватизовані. Наскільки це відповідає дійсності?

- Поки всі наші підприємства входять до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Така позиція з даного питання Кабінету Міністрів України. Хоча, ось у Харкові функціонує підприємство космічної галузі Відкрите акціонерне товариство «Хартрон». На ньому 51% власності належить державі, а 49% - вже акціоноване.

Інсує і інший погляд, що треба вже сьогодні серйозно думати про залучення до процесу розвитку підприємств космічної галузі приватного та приватно-державного капіталу. На мою думку, до подібної приватизації, якщо вона незабаром і відбудеться, потрібно підходити з великою обережністю. Адже в космічній галузі практично все пов'язано зі збереженням військової і державної таємниці.

- В Україні було чимало спільних проектів з Роскосмосом. Які тепер стосунки з росіянами в космічній галузі?

- Відносини в галузі космічних програм між незалежною Україною і Росією були закладені ще першим директором Національного космічного агентства України Володимиром Горбуліним. Попередній п'ятирічний план ми закінчили в нинішньому році, а наступна програма російсько-українського співробітництва в галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях на 2012-2016 роки була затверджена і підписана 27 червня 2012 прем'єрами Миколою Азаровим та Дмитром Медведєвим. Попереду великий обсяг робіт. Уже в найближчі два роки планується провести спільно від 10 до 15 експериментів на Міжнародній космічній станції (МКС). Для українських наукових досліджень ми згідно з договором використовуємо квоти Росії на МКС. Відповідно до них відпрацьовуємо методику наукових експериментів, виготовляємо обладнання, яке доставляється на космічну станцію. Безпосередньо на її борту наукові експерименти за нашою методикою проводять російські вчені, а наукові відкриття стають загальним надбанням - і Росії, і України.

- Як в Україні йде підготовка проекту запуску власного супутника зв'язку «Либідь»?

- Перед нами стоїть завдання щодо створення національної системи супутникового зв'язку. Вона повинена в себе включати центр управління, центр прийому інформації та сам супутник. Усім цим ми зараз щільно займаємося. Запуск супутника буде здійснено в кінці 2013 р. Запитань з фінансуванням немає. Нинішній український уряд видав гарантії канадській компанії MDA, яка профінансувала проект. На сьогодні супутник будується в Росії в ВАТ «Інформаційні супутникові системи ім. М.Ф. Решетньова» (Красноярськ). Ракета для нього створюється в Дніпропетровську. Розгінний блок «Фрегат» - у Підмосков'ї. Велике питання виникло після того, як Комітет по частотам своєчасно не підтвердив точку стояння супутника 38 град. Близько 8-9 місяців у нас була тяжба з Європою. Зараз Україна отримала нову точку стояння і, що найголовніше, це досягнуто без всяких економічних втрат. Станом на сьогодні завершені роботи з ескізного проектування корисного навантаження та платформи, погоджені основні вимоги до інтеграції супутника з ракетою-носієм. У вересні цього роцу заплановано прийняття технічної документації та початок виготовлення космічного апарату.

 Наскільки це важливо для держави, судіть самі. Україна щорічно витрачає від 15 до 18$ млн. на оренду апаратів зв'язку інших держав. Відтепер у нас буде свій супутник зв’язку. ДКА зможе запропонувати для потреб Торгово-промислової палати України мати власний промінь для звязку з усіма континентами. Можу навести і інший приклад можливого використання супутників зв'язку. Фахівці з Міністерства оборони Україні за кілька секунд можуть у будь-який момент зв'язуватися з нашими миротворчими місіями, навіть на інших континентах. Із запуском українського супутника зв'язку «Либідь» ми станемо повністю автономними і будемо навіть пропонувати прямі послуги іншим країнам за рахунок чого матимемо можливість розраховуватися з виданими нам кредитами.

- Від проекту «Циклон-4» українська космічна галузь теж має зиск?

Реалізація проекту «Циклон-4» дає значні соціальні та політичні переваги. Україна отримає можливість незалежного пуску. Буде створено замкнутий цикл надання пускових послуг, забезпечено довгострокову завантаженість українських підприємств ракетно-космічної, машинобудівної, металургійної та інших галузей, створення нових і збереження близько 10 тис. робочих місць. Також ми отримаємо можливість виходу на ринки латиноамериканських країн. Все це сприятиме підвищенню міжнародного іміджу України як надійного партнера з розвиненими сучасними технологіями створення ракетно-космічної техніки.

- А як з фінансуванням проекту «Циклон-4»?

- Проект "Циклон-4” є спільнім проектом України та Бразилії  Сьогодні за внесенням коштів в уставний капітал, ми випереджаємо бразильських партнерів. Навіть звертаємося до них, щоб вони прискорили цю справу. В червні ми відвантажили першу партію технологічного обладнання наземного комплексу – ємності системи заправки ракети-носія. Я вважаю, що вже в 2013 році ми зможемо доповісти про повну готовність до запуску. Є відставання від графіка у створенні інфраструктурних об'єктів, відповідальність за що несе бразильська сторона. Підготовка просувається не так швидко, як нам би хотілося, і виділених коштів не завжди достатньо, але реалізація проекту продовжується. У 2012 році на всю космічну галузь в Україні було виділено всього 114 млн. гривень. Звичайно ж, виділених коштів не вистачає. 

- Які старти планується здійснити найближчим часом?

-   В серпні заплановано запуск космічного апарату «Інтеласт-21» за програмою «Морський старт». В нинішньому році один пуск з акваторії Тихого океану вже відбувся, всього плануємо здійснити три пуски. В грудні цього року або на початку 2013 буде проведений запуск ізраїльського телекомунікаційного  супутника «Amos-4»  за проектом «Наземний старт».Плануємо пуски за програмою "Дніпро”. Найближчим часом очікуємо старт ракети-носія Сполучених Штатів «Антарес», для якої ми створили перший ступінь.

     Владислав Кордік

  журнал "Діловий вісник" 

Торгово - промислова палата України